|
Перші дні війни. Героїчна оборона прикордонних застав на Русько-Шепітській дільниці. Вранці 22 червня 1941 року фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Тисячі ворожих гармат відкрили вогонь по прикордонних заставах, по штабах, вузлах зв'язку і районах розташування з'єднань Червоної Армії від Балтики до Чорного моря. У перші дні нападу територію Буковини обороняв 17-й стрілецький корпус 12-ї армії під командуванням генерал-майора І.В. Галантна. 17-й стрілецький корпус 12 –ї армії під командуванням генерал-майора І.В. Галаніна. Державний кордон охороняв 97-й прикордонний загін під командуванням полковника М.М. Криловського. До його складу входило 5 комендатур і близько 30-¬ти застав першої категорії. 22 червня 1941 року, о 4-й годині фашистські війська чисельністю від роти де батальйону й полку перейшли в деяких місцях Державний кордон СРСР у межах Чернівецької області. Ведучи одночасно вогонь з кулеметів, мінометів і гармат. почали просуватися в глиб оборони. І перші бої з переважаючими силами ворог:» вели прикордонники. Своєю мужністю, стійкістю, героїзмом вони перетворили заставу в маленькі фортеці, кожна з них завдавала ворогу великих втрат. Про оборону Державного кордону на території Чернівецької області уже 22 червня 1941 року в оперативному зверненні штабу 17-го стрілецького корпус» повідомлялося, що частини корпусу зайняли дільницю оборони згідно з наказом і утримують її на фронті Державного кордону. Героїчні бої в перші дні фашистського нападу вели прикордонники 1-ї прикордонної комендатури на Русько-Шепітській дільниці. Немало славних подвигів здійснили прикордонники застави с. Руська під командуванням старшого лейтенанта Комарова. Застава оборонялася 10 днів. Особливо відзначився в цих боях лейтенант О. Юркін. Всі захисники застави с.Руська загинули. Невмирущою славою вкрив себе стрілець ІІ-ї прикордонної застави 97-го Чернівецького прикордонного загону Микола Щербина. 5 липня 1941 року на околиці села Задубрівка колишнього Садгірського району він вступив у єдиноборство з танками, давши тим самим можливість своїм товаришам відійти х і Дністер. Нині його ім'я присвоєно IIІ-й прикордонній заставі. Безсмертними подвигами вкрили себе прикордонники 5-ї Шепітської застави 1-ї прикордонної комендатури 97-го Чернівецького при кордон йото загону під командуванням молодшого лейтенанта Кирила Григоровича Алексєєва. Гітлерівці намагалися будь-що знищити заставу і захопити єдину шосейну дорогу, яка мала надзвичайно важливе значеним. Вони добре знали, що танки, машини, артилерію на цій дільниці провести можна тільки цим шляхом, іншого не було - навколо гори. Знали це і наші прикордонники. 5-та застава отримала від командування наказ «Ні кроку назад!» Почалася героїчна оборона Шепітської застави. 13 діб безперервних атак ворога. 13 діб мужнього опору. Були дні, коли застава відбивала по 9 атак. І що разу, залишаючи вбитих і поранених, вороги відкочувались на свою територій Гарматний вогонь не вщухав ні па хвилину. Зруйновані були казарми будинки. Та ніщо не могло зломити бойового духу воїнів. Герої не залишили рубежів. Застава втратила 25 чоловік убитими. Багато було поранених, але вони залишилися в строю, продовжуючи вести бій до останнього патрону. Настав 6-й день війни. Німцям вдалося прорватись на передній край. Відхід на другу лінію оборони прикривали кулеметники: рядовий застави М.П. Нікітін і редактор стінної газети О.Д. Шередега, які залишились у дзоті. Оточені з усіх боків фашистами бійці билися до останнього патрону. Решта прикордонників на чолі з К.Г. Алексеєвим пішли в контратаку і знову вибили вороги із зайнятих ним позицій. Залишивши на полі бою 28 чоловік убитими, фашисти змушені були відійти за лінію кордону. Біля зруйнованого дзоту прикордонники побачили понівечені тіла М.П. Нікітіна і О.Д. Шередеги. Загиблих героїв поховали в саду, недалеко від комендатури. Над їх могилою прикордонники поклялись помститись ворогові. 27 червня, за наказом командування, застава зайняла оборону на горі Погар Ворог намагався будь-що захопити висоту звідки прикордонники обстрілювали дорогу. Особливо інтенсивний артилерійський вогонь почався 28 червня 1941 року. Фашисти з усіх сил намагались оволодіти Чернівцями в день річниці визволення Північної Буковини. Але їх плани було зірвано. Стійкість і мужність бійців не раз примушували ворога відкочуватись назад. В одній з таких атак 28 червня, перебуваючи з невеликою групою прикордонників на спостережувальному пункті (гора Погар), молодший лейтенант К.Г. Алексєєв до останнього подиху відбивав атаки ворога. В цьому бою куля обірвала життя безстрашного воїна. Загинули н сержант М.І. Мордвінцев, командир кулеметного відділення старший еержньї Машков, увечері 28 червня смертю герою поліг комісар комендатури політрук З.И. Мєшков, направлений сюди на допомогу К.Г. Алексєєву. Як виявилося пізніше живим лишився лише заступник начальник застави молодший лейтенант Л.А. Базилєв, якого довгі роки вважали загиблим. Впертий опір прикордонників Шепітської застави тривав до 3 липня 1941 року. 58 атак ворога відбили герої. Це була справжня маленька Брестська фортеця у Карпатах. Уже після війни К.Г. Алекссєва посмертно нагороджено орденом війни другого ступеня. Його ім'я навічно занесено в списки прикордонників і присвоєно одній із застав. Героїчними подвигами алексєєвців, які прийняли на себе перший удар віроломного ворога і 1941 в Карпатах, їх стійкістю і мужністю, безмірною відданістю своєму народові, любов'ю до Батьківщини гордяться воїни прикордонники, які прийняли сьогодні під охорону Державний кордон незалежної України. |
15 january 2010
|
| Close |
